Корупція в усіх своїх проявах надалі залишається не здоланою і сьогодні ми торкнемося теми «корупції» у навчальних закладах.
«Фахівці у галузі права поділяють корупцію на адміністративну та кримінальну, – зауважує заступник начальника УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області, полковник міліції Сергій Стужук і продовжує: – Адміністративна корупція передбачає адмінпокарання, тобто штраф, позбавлення роботи на деякий час тощо. На противагу цьому, кримінальна корупція є злочином, що скоюється у сфері службової діяльності і з відповідальністю по Кримінальному кодексу України. Це зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службове підроблення».
Корупція за українським законодавством – це явище, яке стосується винятково «осіб, уповноважених на виконання функцій держави», простіше кажучи, державних посадовців (депутатів, Прем’єр-Міністра, міністрів, військових посадовців тощо). Таким чином, за ККУ, кримінальної корупції у ВНЗ немає. Проте є її складові.
Одним із найпопулярніших злочинів у навчальних закладах є зловживання службовим становищем. Службові особи, власне, ректор, проректори, декани, не мають права перевищувати свої функції. Наприклад, брати зі студентів гроші, якщо це не зафіксовано статутом вишу. За такий вид злочину, за статтею 364 ККУ, в залежності від його наслідків, передбачено, як мінімум, покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або позбавлення волі на строк до десяти років із забороною обіймати певні посади, як максимум.
Перевищенням службових повноважень є дії, які виходять за межі наданих службовій особі функцій, що заподіяли шкоду законодавчо закріпленим правам та інтересам громадян. Якщо перенести це складне формулювання на ВНЗ, то можна розглянути приклад, коли комендант гуртожитку, дбаючи про порядок, відправляє у сміттєпровід все, що «погано» лежить.
Мають місце у ВНЗ і службові підроблення – підробка документів службовою особою. Прикладом такого злочину є підпис проректора, замість ректора, тощо. У цьому випадку документ визнається недійсним. За 366-ю статтею службове підроблення карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Звісно ж, найпопулярнішим злочином у вишах є одержання хабара. Проте саме цей вид «корупції» є найскладнішим для фіксації органами внутрішніх справ. Адже для цього необхідно розіграти справжнє театральне дійство з камерами, підставними особами та міченими купюрами (чи іншими предметами, які можуть служити хабарем). Але, слід пам’ятати, що карається не тільки вимагання, провокація чи одержання хабара, а й його давання. Тож якщо у своєму ВНЗ Ви зіткнулися із такою проблемою, слід написати офіційну заяву до міліції. В іншому випадку ненароком можете отримати штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів, обмеження волі на строк від двох до п'яти років або від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
