Треш-культура останнім часом завоювала позиції культурного мейнстріму.
Вона характеризується пияцтвом, палінням, тупістю, неприязню до високого інтелекту та відповідальної поведінки, зацикленою на моді молоддю, поганою поведінкою в школі, дрібним хуліганством і організованою злочинністю, насиллям, расизмом і ксенофобією. Найбільші соціальні пам’ятники, які вона собі спорудила – це генделики і футбол, а допомагають треш-культурі розповсюджуватися жовта преса, безвідповідальне виховання дітей та тиск оточення.
Саморозповсюдження – найцікавіша особливість треш-культури. Одні її елементи стимулюють розвиток інших. Наприклад, якщо ти молодий і почав палити, то скоріш за все і вживатимеш алкоголь. Треш-культура захоплює не лише тебе, але і того, хто за тобою: відомо, що матері, які вживають алкоголь, знижують коефіцієнт інтелекту своїх дітей; останні, через свій більш низький інтелект скоріше потягнуться за пляшкою, ніж за книжкою. Навіть надмірне захоплення фаст-фудом вагітною жінкою може спричинити залежність її дітей від нездорової їжі.
У Європі треш-культура почала розповсюджуватися з кінця 40-х років. Набравши обертів, в середині 90-х вона дісталася і до країн колишнього СРСР. Сьогодні ми є свідками її розквіту у всьому світі, зокрема і в Україні. Англійський соціолог Вексен Кребтрі вважає, що позбутися засилля треш-культури можна лише завдяки опору окремих індивідів та підвищенню рівня загальної освіченості населення. Елементи треш-культури Алкоголь
Пляшка – незамінний атрибут, часто головний привід для спілкування в сучасному суспільстві. Треш-культура викорінює старомодні посиденьки на кухні, переносячи їх у генделики. Зависання в пивнухах, пабах чи барах – це спілкування в прокуреному, часто гучному оточенні. Таке спілкування, як правило, позбавлене будь-якої інтелектуальної складової. Хочеться поспілкуватись, розслабитись, відпочити, вирішити справи? Генделик! Ось куди не вагаючись треба йти. Не важко здогадатись, що спілкування за пляшкою не несе ніяких розвиваючих функцій. Низькопробне спілкування, низькопробні міжособистісні стосунки та погана гігієна – ось що таке генделик. Паби та бари є центрами насильства у молодіжному середовищі та святинями футболу, оскільки мало не в кожній пивнусі показують футбольні матчі на малих та великих екранах. Зловживання алкоголем тепер конституювали і перенесли в генделики, тут – хоч залийся. І якщо раніше така поведінка була притаманна трударям важких професій, то тепер «заливаються» від мала до велика: школярі, студенти, менеджери, домогосподарки, нахлібники і трударі, спортсмени та бізнесмени. Не секрет, що вирішувати справи та проводити ділові зустрічі прийнято «за келихом».
Зловживання алкоголем має колосальні прямі соціальні ефекти. Достатньо лише згадати, як він впливає на тіло і розум, та скільки злочинів і нещасних випадків скоєно в стані алкогольного сп’яніння. Алкоголь, безвідповідальність, злочини та інші елементи треш-культури тісно взаємопов’язані.
Часто соціологи класифікують сім’ї за рівнем достатку їхніх годувальників. Що нижчий рівень достатку сім’ї, то менше у її членів здорового дозвілля. Його замінюють алкоголь і тютюн. Між бідністю і алкоголізмом існує міцний зв'язок, як і між алкоголізмом і тютюнопалінням, та багатьма іншими елементами треш-культури. Паління
Паління тісно переплітається з іншими елементами треш-культури. Здебільшого воно поширене серед некваліфікованих працівників, або тих, у кого робота пов’язана з важкою фізичною працею. Куріння завжди там, де неосвіченість та бідність. Якщо ти палиш, то скоріш за все і пиячиш. Якщо і те, і інше, то з наркотиками ти теж знайомий, або скоро будеш. Наркотики тісно пов’язані з курінням: наприклад, 63% заядлих курців коли-небудь вживали наркотики, з тих, хто ніколи не палив – 1%. Аналогічна статистика щодо алкоголю: 44% молодих людей, які п'ють також приймають наркотики, у порівнянні з усього лише 1% підлітків, які не п'ють.
Ключовим фактором треш-культури є її самореклама. Як тільки трешову звичку прийняли як належне, вона поширює себе. Вся ця культура є страшною хворобою. Якщо у тебе досі є сумніви щодо цього, спробуй знайти хоч одного підлітка, який ніколи не курив, не пробував алкоголь чи наркотики.
Треш-культура позбавлена самоконтролю, як і її підопічні – курці. Це егоїстичні люди, які не здатні контролювати себе. Їм наплювати на своє здоров’я та оточуючих, лише тому, що вони не здатні оцінити усю шкоду куріння. І якщо курець не може усвідомити, що в палінні немає нічого корисного, більше того – воно шкідливе, то яке йому діло до тих, хто піклується про своє здоров’я, і не хоче вдихати їхній сморід на зупинках чи в кафе?! Тупість
Інтелігентних та освічених у треш-культурі зневажають. Спробуй завести інтелектуальну розмову в генделику, і ти відразу станеш мішенню для насмішок та глузування. Такі розмови тут не схвалюються. Те, що мейнстрім завжди гнобив найкращих людей – не новина, але та глибина, якої досягнув цей аспект у сучасній культурі, вражає, і він дуже небезпечний. Зрілі стосунки, планування майбутнього, відповідальність, здоров’я, хороша фізична форма та інші особистісні прагнення висміюються. Масовий супротив усьому, що має хоч якісь риси елітарного, став настільки сильним, що інтелектуальна культура змушена емігрувати у субкультури, залишаючи величезний простір для лайна від треш-культури. Якнайшвидше задоволення своїх бажань стало загальноприйнятою нормою, якщо не головною ціллю існування на цій планеті. В народі вважається, що мати якісь ідеали – безглузде і непотрібне заняття. Думати, замислюватись, давати оцінку фактам та проблемам тепер немодно. Інтелектуальні методи ведення дискусій відкидаються, на аргументацію опонентом своєї точки зору ніхто не звертає уваги. Співрозмовника давно не питають його про його переконання з якихось питань. Як говорить професор соціології Френк Фуреді (Frank Furedi): «Спроба втягнути когось у дискусію прирівнюється до акту ментальної агресії».
Враховуючи те, як сильно підірваний авторитет знань та ерудованості, не дивно, що жаркі дискусії та дебати сприймаються негативно. Який сенс сперечатися, якщо ставки мізерні? У треш-культурі в суперечці, частіше, народжується бійка, а не істина. Ідеї втратили свою значущість, а тому їх відстоювання розцінюється як свинство. Критика чужих ідей сприймається як спроба самоствердження, а спроба дізнатися чиюсь думку з того чи іншого питання трактується як напад.
Антиінтелектуальна та безвідповідальна культура породжує байдужість до науки та навчання серед широких верств населення. Раніше думки науковців та академіків були авторитетними, сьогодні вони цікавлять одиниць.
Батьки, що стали жертвами треш-культури, зазвичай передають дітям своє невігластво та забобони, тому вирватися з сміттєвого полону можуть лише дуже обдаровані діти. Фешн-рабство
Молодь, на відміну від старшого покоління, завжди слідкувала за модою та намагалася відповідно одягатись. У цьому, на перший погляд, немає нічого незвичайного. Але тільки не у треш-культурі. Тут людей, одягнутих «не по моді», активно ненавидять. Тоді, як у інших культурах відмінності у одязі сприймаються нормально і є природними складовими соціуму, у треш-культурі тільки «трешевий» зовнішній вигляд вважається «нормальним». Виключенням є хіба що діловий костюм, до якого ставляться толерантно лише з прагматичних міркувань. Тому тих, хто носить екзотичний, релігійний або субкультурний одяг, одразу відносять до категорії жертв. Ця проблема існує не тільки в сільській місцевості, або у спальних районах. Звісно, подібне неприйняття властиве не лише треш-культурі, але саме в ній воно дуже яскраво виражене. На щастя, з віком людини цей конкретний аспект слабшає. Тому остерігатися варто юних представників треш-культури. Погана поведінка в школі
В сучасні школи діти потрапляють недисциплінованими, непристосованими до спілкування в колективі. Батьки перекладають навчання, виховання та соціальну адаптацію дитини на вчителів, забуваючи про свої прямі обов’язки. Педагогам доводиться не лише виконувати роль людей, що дають знання, а й ставати агентами з контролю над поведінкою натовпу, виховувати моральні якості та вчити дітей захищати себе. Тиск однолітків змушує змиритися з негативними ефектами треш-культури та сприймати їх як належне. Опиратися бажанню швидких задоволень, лінощам мозку та безвідповільності дуже важко. Наприклад, замість дати дитині корисну їжу у школу, батьки віддають перевагу шоколаду та печиву, «щоб з неї не глузували однолітки». Варто пам’ятати, що слабке здоров’я, ожиріння та нестача фізичних вправ негативно впливають на інтелект. Діти, чиї батьки слідкують за фізичним здоров’ям своїх чад, розумово розвиваються швидше. Проте, такі особливості треш-культури, як тупість та безвідповідальність, впливають на батьків, і розвиток їхніх дітей йде коту під хвіст. Такі діти скоріш за все не зможуть нормально виховати своїх дітей, і цілі покоління котяться вниз по спіралі деградації. Вирватися з міцних обіймів треш-культури вдається одиницям. На жаль, ніякі реформи школи тут не допоможуть. Потрібні зміни та вдосконалення у культурі в цілому. Засоби масової інформації
Існує величезний ринок продуктів мас-медіа, споживання яких не потребує великих затрат часу, та які створені спеціально для задоволення апетитів представників треш-культури. Погляньте на жовту пресу, повну голих красунь, коротких розповідей та новин, які покликані не навчати, а шокувати, їх вміст – вигадки та плітки, часто найтупішого характеру. Телебачення – верховне божество трешу. Майже усі передачі розраховані на людей з дефіцитом уваги. Реклама – швидка та шокуюча, програми – примітивні, часом зовсім ідіотські, про мильні опери й говорити не варто. Звісно, існує інтелектуальний контент, проте його популярність дуже низька. В пізнавальних програмах таких каналів, як Discovery часто одну і ту саму інформацію повторюють до десяти разів за випуск. Одного разу для більшості глядачів, очевидно, не вистачає. Футбол
Тепер це спорт №1. Головні матчі стають мало не національними святами, а найбільші чемпіонати дивляться з релігійною фанатичністю. Футбол став релігією, у якій є свої негласні догми, як то «футбол без пива – не футбол», а жоден матч не проходить без бійки фанатів команд, що змагаються. Зі спорту футбол перетворився на культиватор насильства та алкоголізму. Наостанок
Треш-культура сьогодні є чи не єдиною культурою, відомою сучасному обивателю. Ми спостерігаємо її щодня, майже у кожному аспекті свого життя. Демократія, що стала синонімом вседозволеності, лише створює ідеальні умови для розвитку та поширенню трешу у сучасному суспільстві. Аби не втонути у смітті та лайні, яке поступово заливає більшу частину світу, потрібен сильний рух, націлений проти всюдисущого торжества тупості, який об’єднає вчителів та філософів, письменників та науковців, які визначать поняття треш-культури та засудять те, чим вона є. «Треш-епідемію можна подолати лише ін’єкціями знань», – переконаний англійський соціолог Вексен Кребтрі.
За матеріалами праць Вексена Кребтрі: http://www.vexen.co.uk/UK/trashculture.html
