УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ

Можливо ми не маємо мега вплив на усіх, хто поряд, але однозначно є люди, яким наша думка є важливою, до якої вони прислухаються, є люди, які беруть з нас приклад, як хороший так і негативний. Але крім відсутності бажання показувати позитивні приклади, нас ще охоплює лінь. Найгірше, що вона полягає не лише в тому, щоб зробити ранкову руханку, а і у відстоюванні своїх прав. Та влада дала нам можливість просто жалітись, і по-сусідськи всім розповідати, що все погано – бо влада нічого не робить, а я що? Можу щось хіба зробити? От і все, відповідальність з себе зняли, а ще як згадати, що колись хліб був по 16 коп, то вважаємо, що від нас у цій країні нічого не залежить. Отут і вся прикрість ситуації. Погоджуюсь, там у «ВЕРХОВНІЙ РАДІ», не особливо дбають про наші інтереси, вони зайняті своїми. Місцева влада намагається щось для нас робити, бо все ж таки ближче до своїх виборців (у когось це виходить, у інших не дуже.) А от, що ми робимо, аби нам жилось добре? Життя по суті – наше і відповідаємо за нього ми! Я не маю на увазі громадсько-активних, а кажу про середньостатистичного українця. Є елементарні речі, які нас не влаштовують: немає ліхтарів на вулиці, смітників та дошок оголошень на зупинках, не прибрані під’їзди, не виховані водії та роздратовані продавці, у дитячому садочку, школі, лікарні панує корупція, а ми мовчимо. БО: світлом, сміттям, мають займатись ЖЕКи, оголошеннями, транспортом – місцева влада, скаженими людьми в сфері послуг – їх роботодавці, корупцією – ДЕРЖАВА. А що ми до того маємо, їм платять за те кошти, хай і роблять, а ми потерпимо, підемо на нові вибори, поміняємо палітру прапорців у ВР, та й будемо чекати на щастя чи просто додивлятись фільм жаху «Стає все гірше і гірше».

Особисто мене такий сценарій, такі «активні» дії громадян не дуже влаштовують. Хіба ж так важко відстояти свої немудрі права, звичайно ні! Та проблема ще в тому, що їх треба знати. А от чи є бажання у Вас володіти ситуацією? – риторичне запитання для кожного...

Олена Кирилюк