УКРАЇНО, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів
кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька
Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських
дзвонів, нехай душа моя в Тобі відродиться, славою Твоєю опроміниться,
бо Ти, Пресвята, – все життя моє, бо Ти – все щастя моє.
Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць в понурі
ранки, принеси мені зойки катованих у льохах, у тюрмах і на засланнях,
щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло йшов я в
бій, так як ішли герої за Тебе, Свята, за Твою славу, за Твої Святі
Ідеї, щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх,
невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті,
геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної
Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського,
Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа і тисяч інших
незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком поховані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму, страху
нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй
волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного
життя рости мене до ясних чинів. Для Тебе в чинах тих хай знайду я
смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно
житиму в Тобі, Відвічна Україно, СВЯТА, МОГУТНЯ і СОБОРНА!
| 
