ШУХЕВИЧ (Березинський) Юрій Романович

(нар. 28.03.1933, с. Оглядове Радехівського р-ну на Львівщині).

Юрій Шухевич народився в сім’ї Головного командира Української Повстанської Армії (УПА) Романа Шухевича (ґенерала Тараса Чупринки). 1939 сім’я виїхала до Кракова, а 1941 повернулася до Львова.

1945 як члени сім’ї Р.Шухевича заарештовані мати і бабуся Юрія, а його з п’ятирічною сестрою відправили в дитбудинок спочатку в Чорнобиль, згодом у Донецьк. Юрій з дитячого будинку втік у Галичину, через підпілля зв’язався з батьком, а коли 1948 повернувся в Донбас по сестру, то був заарештований і засуджений „за зв’язок з підпіллям" на 10 р. таборів. Батько загинув 1950. Юрія привезли з тюрми на опізнання. Тоді він бачив батька востаннє.

1956 Юрія Шухевича звільнили, та скоро на протест Ґенерального прокурора СРСР Р.Руденка повернули добувати решту терміну. З його викінченням 1958 Шухевича, не випускаючи на волю, засудили ще на 10 р. за антирадянську агітацію і пропаганду. Це покарання Шухевич відбував у Мордовських таборах. Таким чином, звільнився він 1968, без права впродовж 5 р. жити в Україні. Тому Шухевич оселився на Північному Кавказі, в Нальчику, де жила його рідна тітка. Працював електриком — цю професію він набув у неволі. Скоро Шухевич одружився. Народилися син і донька.

Освіту, за словами Юрія Шухевича, він одержав від ув’язнених разом з ним професорів, філософів, письменників, учених, інженерів, яких тоді було дуже багато по тюрмах і таборах. І в бібліотеках були книги, які на волі давно вже були вилучені з обігу. В’язні-іноземці поширили його світогляд про спосіб і рівень життя в інших країнах.

У Нальчику познайомився і спілкувався з шістдесятниками, деякий час жив з сім’єю в помешканні Н.Строкатої.

Утретє Шухевич заарештований 14 лютого 1972 і засуджений за ч. 2 ст. 70 КК РРФСР („антирадянська агітація і пропаганда") за статтю, яку знайшли при обшуку, „Роздуми вголос" — про перспективи українського національно-визвольного руху в ближчі 10 років. Вона під той час ще не була закінчена. Лише в тюрмі Шухевич її дописав, передав на волю, вона дійшла до Львова, але там десь загубилася. Засудили Шухевича, як небезпечного рецидивіста, на 10 р. таборів особливо суворого режиму та 5 р. заслання).

Ще в слідчому ізоляторі Шухевич написав гнівного листа в ООН, в якому розкриває злочинну систему судів і засуджує тоталітарний режим СРСР, який знищує громадян, що мають національну свідомість. Цього листа Шухевичу вдалося передати на волю, але копію під час обшуку вилучили. За це 1973 - новий термін: 10 р. тюремного ув’язнення та 5 р. заслання, причому рік, уже проведений у тюрмі, Шухевичу не зарахували.

У тюрмі в Шухевича відкрилася виразка шлунка. Час від часу його відвідують працівники КДБ з пропозиціями співпраці і каяття, та він кожного разу відмовлявся.

До 1979 Шухевич перебував у Владимирській в’язниці, звідки його перевезли в Чистопольську (Татарія) в’язницю, де мусив в’язати сітки на овочі. Шухевич неодноразово вимагав обслідування лікарями, але мав лише покарання карцером. У тюрмі Шухевич осліп: у нього катаракта обох очей і відшарування сітківки. Операція, зроблена в Ленінградській лікарні для в’язнів 7.01 1982, виявилася невдалою.

У лютому 1979 Шухевич разом з групою політв’язнів і засланців був оголошений членом Української Гельсінкської Групи (УГГ). Згодом він пояснив, що цього з ним ніхто не узгоджував.

З березня 1983 Шухевича утримували в будинку інвалідів у Томській обл.

21 жовтня 1989 повернувся до Львова. 1991 р. реабілітований. Вважає, що вижити йому допомогли віра й оптимізм. Шухевич веде активне громадське життя. Був головою Української Міжпартійної Асамблеї, головним командиром УНСО, але вийшов з цих організацій, вважаючи, що їхнє керівництво не дотримується чистоти національної ідеї.

Бібліоґрафія:

I.

Ю.Шухевич. Молодое вино — в нові міхи. // Україна, 1991, № 10.— С. 16-18.

II.

Українська Гельсінкська Група. 1978-1982. Документи і матеріяли. Торонто-Балтимор: Смолоскип, 1983.— С. 959-961.

Українська Гельсінкська Група. До 20-ліття створення. К: УРП, 1996. С. 27.

The Persecution of the Ukrainian Helsinki Group. Human Right Commission. Word Congress of Free Ukrainians. Toronto. Canada. 1980. С. 49.

П.Арсенич. Шухевичі. // Шлях перемоги.— 1994.— № 10, 11, 12, 16, 17.

І.Рапп. Виправив В.Овсієнко 21.01. 2000 зі слів Ю.Шухевича.

Юрій Шухевич - життя і діяльність (коротко). Народився Юрій Шухевич в дуже інтелігентній і славній родині Шухевичів. Будучи ув’язненим в 1944 році в 11-ти річному віці через політичні погляди батьків (створення Української Незалежної Держави) мужньо виніс багаторічні тортури, не відмовився від імені свого батька, своєї сім’ї, показав героїчний приклад родинних почуттів, що є основою будь якої держави. Протягом 46-ти річного політичного ув’язнення у дитбудинках, тюрмах і засланнях приймав активну участь в українському визвольному русі. Жертвуючи власним життям категорично відкинув чисельні пропозиції розкаятись, відмовитись від української національної ідеї, зрадити боротьбу за незалежність України. При цьому проявив героїзм, високі моральні цінності, міцність духу, незламну волю, безкорисливість і відданість Україні. В ув’язненні, незважаючи на смертельну небезпеку, проводив визначну правозахисну діяльність: виступав із зверненнями і заявами до світової громадськості, урядів держав, міжнародних організацій в охороні конституційних прав і свобод людини та демократичних принципів функціонування усіх державних структур. Жертвуючи власним життям постійно працює над створенням і розбудовою демократичної незалежної України. Через багаторічну боротьбу проти тоталітарних державних систем був багато разів засуджений на великі терміни, внаслідок чого повністю втратив зір і здоров’я. Повернувшись в Україну інвалідом І-ої групи самовіддано і невтомно займається громадсько-політичною діяльністю, відстоюючи національні інтереси України. В Незалежній Україні є видатним, безкорисливим державним будівничим, громадським діячем, взірцем етичних і моральних норм поведінки для майбутніх поколінь в Україні.

Хронологія життя Юрія Шухевича. 28.03.1933р. народження Юрія Шухевича. 1944р. 11 років арешт і вивіз до Сибіру через політичні погляди батьків. 1946р. 13 років як заручника помістили в дитбудинок на Донбасі. 1948р. 15 років арешт, слідство і з настанням 16-ти річчя суд та вирок 10 років тюрми. 1954р. 21 рік амністія для неповнолітньо заарештованих в'язнів. 1954р. 21 рік за протестом Генерального Прокурора СРСР повторно заарештований для повного відбуття терміну. 1958р. 25 років по закінченні 10-ти річного терміну ув'язнення на основі "тюремної справи", знову засуджений на 10 років. 1968р. 35 років звільнений по закінченні другого 10-ти річного терміну і засланий для проживання на Північний Кавказ у м.Нальчик. 1971р. 38 років заарештований і засуджений на 10 років ув'язнення і 5 років заслання. 1973р. 40 років повторний суд і вирок 10 років ув'язнення. У вироку висловлено жаль що термін не можна скласти із попереднім. Суд відбувався у день народження Юрія Шухевича. 1983р. 50 років закінчився термін тюремного ув'язнення і початок 5-ти річного терміну заслання. 1988р. 55 років закінчився термін заслання у Сибіру. Після повної втрати зору в російських тюрмах потрапляє у будинок для інвалідів. 1990р. 57 років отримує дозвіл повернутись на Україну. 1991р. 58 років на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідує країни Західної Європи, США, Канаду. 24.08.1991р. 58 років проголошення Незалежності України. 01.12.1991р. 58 років Всеукраїнський референдум на якому 90% голосів віддано в підтримку Незалежності України. 1993р. 60 років 2-га річниця Незалежності України і 60-та річниця народження Юрія Шухевича. 24.08.2001р. 68 років 10-та річниця Незалежності України і Юрій Шухевич продовжує активно відстоювати національні інтереси України. 28.03.2003р. 70 років 70-та річниця народження Юрія Шухевича. Незважаючи на інвалідність та стан здоров'я Юрій Шухевич продовжує самовіддано працювати на користь України, проявляючи при цьому справжній героїзм. 23.08.2006р. 73 роки Юрію Шухевичу присвоєно звання Герой України!

Біографія Юрія Шухевича Народився Юрій Шухевич 28 березня 1933 року в дуже інтелегентній і славній родині Шухевичів. Осип Шухевич знаний український громадський діяч і письменник першої половини Х1Х ст. Його син, Володимир Шухевич і прадід Юрія Шухевича є визначним етнографом, публіцистом, ініціатором і організатором Львівської просвіти, Українського педагогічного товариства "Руської бесіди", "Бояна", Музичного товариства ім.Лисенка, редактором ряду газет і журналів, видавцем п'ятитомника "Гуцульщина". Герміна Шухевич, його дружина, видатний діяч українського жіночого руху, директор інституту для дівчат ім.Св.Ольги. Степан Шухевич, дід Юрія Шухевича, військовий і громадський діяч, отаман Української Галицької Армії, командир 4-ої Золочівської бригади, адвокат українських політв'язнів у польських тюрмах, дипломат, організатор видавництва "Червона калина", автор п'ятитомних спогадів.