Інформаційна свобода стала одним з основних незаперечних здобутків незалежної України. Однак якщо десять років тому гостро поставало питання про кількість інформації, то нині на перший план виходить її якість. Телебачення в «прайм тайм» постійно транслює фільми із зображенням сумнівних сцен «дорослого» життя. Такого роду інформація травмує незміцнілу емоційну сферу дітей та підлітків. Відтак постає проблема захисту екології інформаційного простору задля майбутнього дітей та молоді. Адже їхня психіка, цей надзвичайно тонкий апарат, змушена витримувати такі інформаційні навантаження. Подібним чином виховання представників суспільства починається ще з дитинства. Наших дітей виховують вже не батьки, а інформаційне середовище, в якому вони зростають. Сумно, але батьки вже не можуть впливати на цей процес, навіть якщо з усіх сил намагаються взяти віжки виховання у свої руки. В наш час дитина майже з народження потрапляє до інформаційного середовища, сформованого таким чином, щоб навчити її не мислити, а навпаки, позбавити задатків цього процесу, замінивши його на перегляд телевізора, грою у різноманітні ігри, що лише «забруднює» її свідомість, не залишаючи місця для важливих знань. Усунути вплив інформаційного середовища на дитину можна лише повністю ізолювавши її від нього. Але чи можливо це сьогодні? Ізолювати дитину від ровесників, не дозволити ходити їй до школи, викинути телевізор? Що робити? У кого цілиться реклама? Провідні світові компанії вже давно зрозуміли, що потрібно самим виховувати своїх майбутніх споживачів. На сьогодні більша частина реклами направлена саме на дітей. На дитячий мозок легше всього впливати, бо він розвивається стрімкими темпами і відкритий для нових знань. Це чиста дошка, «записи» на якій сформують подальший розвиток цієї особистості. Питання в тому, хто встигне заповнити її інформацією першими – батьки та вихователі чи сучасна індустрія мас-медіа? На жаль, результат не на користь батьків. Сучасна індустрія реклами активно експлуатує дітей. «Правильні» установки по відношенню до того або іншого бренду прагнуть сформувати у людини якомога раніше. У маленьких дітей практично відсутнє відчуття роздратування із-за однотипних рекламних кліпів, які повторюються нескінченно. Один і той же телеролик вони можуть дивитися багато разів і з неослабним інтересом. Саме малюки від 4 до 6 років, а не платоспроможні дорослі, продовжують дивитися телевізор під час трансляції рекламних блоків. Як свідчить опитування, проведене в 2003 році компанією «КОМКОН-медіа», саме малюки складають більше половини (52,4%) глядацької аудиторії, на яку так розраховують рекламодавці. Причому, чим старше стає дитина, тим менше вона дивиться рекламу. Згідно з отриманими даними, якщо в 9-річному віці телеролик до кінця додивляється 44,8% дітей, то до 19 років - тільки 15,9%. Також встановлено, що діти до 12 років бачать в середньому до 25 000 телереклам в рік. Цукерка в яскравій обгортці смачніша? Як приклад впливу реклами на дитячу свідомість можна привести дослід стенфордських вчених. У шість разів привабливіше для дітей виявляється їжа, загорнута в упаковку від Макдоналдс, ніж ті ж самі продукти в звичайній обгортці. Учені провели дослідження з метою виявити вплив реклами на свідомість дітей. Для цього дітям роздали по два ідентичні продукти, загорнутих в папір від Макдоналдс і в звичайний папір. В результаті їм вдалося встановити, що хлопчики і дівчатка вважають їжу смачнішою, якщо думають, що вона була виготовлена великою компанією з відомим брендом. Реклама створює фони нашого життя Подібних прикладів можна навести, мабуть, з приводу кожного бренду в пропорції з його популярністю. Ми не вибираємо товар, виходячи з його характеристик та користі. Ми вибираємо бренд, який нам нав'язує реклама. Реклама може спричинювати негативну дію на здоров'я і психіку людей, а подальший розвиток реклами може змінити соціальні відносини в суспільстві. Не звертати уваги на рекламу? Але це виявляється ще загрозливішим, ніж її свідоме опрацювання. Коли мозок свідомо опрацьовує інформацію, він може, зробивши висновки, відкинути зайве. Коли інформація сприймається підсвідомістю, вони не обробляється, а відкладається у мозку в тому вигляді, в якому була отримана. Підсвідомість не аналізує дані, але в певних ситуаціях скеровує нашу поведінку відповідно до тої інформації, яка в ній зберігається. Тобто для успіху реклами вона й повинна сприйматися так би мовити «на фоні» нашого життя. Проаналізуйте, де ви зустрічаєтесь з рекламою. Ви бачите її, пересуваючись по місту, коли свідома частина вашого мозку зайнята вашими побутовими проблемами. Ви бачите її, коли переривається телевізійна програма, але під час рекламних роликів відволікаєтесь у справах, але не виключаєте звук, щоб не пропустити продовження цікавого серіалу. Ви зустрічаєте її в друкованих виданнях, перегортаючи сторінки з цікавою інформацією. Реклама намагається проникнути усюди, де Ви звертаєте на неї увагу лише мимохідь, цікавлячись іншою інформацією. Таким чином реклама проникає у Вашу свідомість поза бажанням, але в тому об'ємі і з тою метою, з якою була створена. Агресивне бачення телебачення Але й без реклами інформаційний простір забруднений шкідливою для психіки інформацією. Фільми й передачі на яких дитина зростає, також формують її подальшу поведінку. Останнім часом особливу увагу привертають до себе іноземні фільми, що демонструють агресивну і страхітливу поведінку. Транслювання по телебаченню сцен насильства викликає невелике, але статистично значуще збільшення агресивності глядачів. Це спричиняє негативний вплив на молодь і підлітків, особливо на тих з них, хто відчуває певні емоційні проблеми. На момент закінчення початкової школи, дитина встигає побачити 8 тисяч вбивств і 100 тисяч інших актів насильства на телеекрані. Образи насильства, жорстокості, ненависті пронизують всю масову, орієнтовану на молодь культуру. Також молодь намагаються переконати в тому, що алкоголь є невід'ємною частиною їхнього життя. Проаналізуєм рекламні ролики, що стосуються алкоголю. Всі вони модулюють ситуацію зустрічі друзів у вільний час. Реклама алкоголю позиціонує свій товар як головний атрибут подібних зустрічей, без якого компанія друзів не зможе добре відпочити. А тепер подивіться навкруги і скажіть, чи не відображається в дійсності те, що було сформовано рекламою алкоголю? Збираючись у компанії, молодь обов'язково запасається алкогольними напоями. І роблять вони це автоматично, навіть не задумуючись для чого. Невже вони не можуть обійтися без алкогольних напоїв при своїх зустрічах? Тут Ви не отримаєте аргументованої та логічної відповіді. Частіше за все відповідають, що звичайно ж, алкоголь тут не головне, й вони просто хочуть провести час разом, а напої - це звичка, традиція, доповнення і далі в тому ж дусі. А як же новини? Не обходиться без забруднення й у новинах, які оголошують з екранів телевізорів, друкують у періодичних виданнях та викладають в Інтернеті. Громадська думка не є чимось сталим, вона може змінюватися під впливом багатьох факторів. Одним із таких факторів є засоби масової інформації, які ще називають «четвертою владою» у суспільстві. ЗМІ нерідко зачіпають найболючіші життєві проблеми, звертаючи на них увагу громадськості, формуючи громадську думку та лінію поведінки окремих груп населення. Вже давно доведено на практиці, що люди сприймають навколишнє соціальне середовище, спираючись на прочитане, почуте по радіо або побачене по телебаченню, особливо не турбуючись про те, щоб заглибитися в проблему і самостійно перевірити факти та правдивість інформації, що надходить по каналах засобів масової інформації. З усього вищенаведеного можна побачити невтішну тенденцію того, що інформаційне середовище особистості ціленаправлено забруднюється, щоб ця особистість не бачила інших способів поведінки й розвитку крім тих, що їй пропонуються. Подібний процес починається з самого народження дитини, викорінюючи в ній навіть її природні здібності та схильності, замінюючи їх шаблоном поведінки, направленої лише на споживання товару, який їй пропонується. З давніх давен людині було потрібно хліба та видовищ. Сучасна індустрія досягла такого розвитку, що за вибором між асортиментом одного й другого проходить ціле людське життя. В той час, як суспільство деградує та перетворюється на роботів, не здатних мислити, з екранів телевізорів, в газетах, по радіо та в Інтернеті виголошуються гучні промови про успішний розвиток людства…
Скляренко Анна, Ковалевський В'ячеслав Дім і Сім'я
