Всім тут на Україні відомо, що в сусідній Росії
українській діаспорі не лише не забезпечують законних прав, але й всіляко їх
утискають. Результати моніторингу, проведеного Міносвіти України на основі
офіційних і неофіційних даних щодо задоволення прав українців у Росії, м’яко
кажучи, невтішні. Ось тільки деякі статистичні факти, оприлюднені заступником
міністра освіти Павлом Полянським. В Україні на сьогодні налічується 983
дитсадки з російською мовою виховання, у яких 164 тисячі малюків. У Російській
Федерації не виявлено жодного (!) україномовного садочка. В Україні 1199 шкіл з
навчанням російською мовою, у Росії стільки, скільки й дитячих садків, тобто
немає зовсім (!). В Україні в 1755 школах вивчають одночасно і українську, і
російську мови, у Росії таких шкіл не існує. На сьогодні російською мовою
навчається в Україні 779423 учні, у Росії немає білінгвальної школи чи бодай
класу. Загалом російську мову в Україні в тій чи іншій формі вивчають 1 мільйон
292 тисячі 518 дітей. У вищій освіті ситуація така сама. В українських вузах
1–2 рівня акредитації сьогодні російською мовою навчається 59 тисяч 656 осіб, а
у вишах 3–4 рівня акредитації – 395 тисяч 186. Українською мовою в Росії не
навчається жоден студент.
Вцілому ж здійснюється
колосальний тиск на все українське, зачистка освітньо-гуманітарного простору. Так, в української
громади було відібрано приміщення Українського освітнього центру у Москві. Ппопри всі
запевнення місцевої влади у вирішенні цієї справи, ситуація від квітня ніяк не
вирішується.
Аналогічні
московській ситуації трапляються і
в усіх інших частинах Росії, де я численні українські громади. Зокрема, нам
стало відомо про факти боротьби з вільним розвитком українського слова на
Кубані.Ще раніше виникла була така ідея
зібрати українські книги,
підручники мови, словники і мультимедійні диски з українськими фільмами і
піснями для кубанців, які не хочуть забувати мову своїх предків. Ця ініціатива належала
кільком членам "Українського клубу в Росії", який створили
користувачі колишнього сайту «Українці.ру (ukrajnci.ru) і де розпочалося активне і жваве спілкування між російськими українцями і
їхніми співвітчизниками на Батьківщині. Теми, що обговорювались на сайті,
одразу привернули увагу багатьох кубанців, які не забули свого коріння,
пам’ятають історію переселення своїх родин з України на Кубань і тому сьогодні
усвідомлюють себе українцями. Ця акція була розрахована насамперед на
кубанських дітей, які хоч частенько чують кубанську балачку (місцевий діалект
української мови) в своїх родинах, але позбавлені можливості навчитися
літературної мови, читати і писати українською, їхні батьки також не вчили мову
у школах і не читали творів українських класиків. Тому подарунки із
України були б однаково
корисні як дітям, так і дорослим. Ще одна мета цього заходу була -
зламати стереотип місцевого населення, нібито кубанська балачка – мова
неписьменних і малограмотних людей, тому слід її уникати. Напроти, українські
книги, підручники мови і навіть CD з українськими піснями й DVD з мультиками і
фільмами мали б показати маленьким
кубанцям і їхнім батькам, що рідна мова предків – це сильна, повноцінна,
самодостатня мова того народу, до якого вони історично належать. Відтак організатори в Україні збирали підручники
української мови, букварі для дітей, російсько-українські і
українсько-російські словники, розмовники, самовчителі, книжки для маленьких
діточок, українську класику і сучасну українську літературу, ліцензійні
аудіо-книги, диски із українською музикою тафільмами, мультфільмами українською мовою.
Проблеми в українських патріотів Кубані почалися тоді, коли
книжки почали надходити реально. На одному з маловідомих українофобських сайтів
(хоча це визначення неточне — в Росії всі ЗМІ українофобські) появився
донос-інтерв'ю керівника так званої Ростовської української міської
національно-культурної автономії. Де обвинуватив сайт та на той час його
редактора Коломійця в екстремізмі, спробах приєднати Кубань до України з
допомогою дитячих книжечок та підтримці уряду Ющенка (саме так!). Спільнота сайту,
зрозумівши, що почалася «охота на відьом», усунула Коломійця з посади
адміністратора на місяць. Тим не менше, 19 квітня 2009 року сайт було
«прикрашено» табличкою, що він є на реконструкції. Самого Ігоря Коломійця та
інших патріотів почала переслідувати ФСБ, висуваючи звинувачення в екстремізмі.
Тут ще варто сказати про вже згаданий сайт
«Українці. Ру». Сайт був унікальним утворенням на території
українсько-російського інтернету. За порівняно короткий строк — осінь-весна
2009 року сайт став відомим ресурсом з української та кубанської тематики,
багато уваги надавалося складним міждержавним відносинам України та Росії. Цікаво,
що за цей час сайт став складним саморегулюючим механізмом, де на однакових
правах працювало 8 адміністраторів-однодумців з різних куточків України та
Росії. Поступово сайт перейшов у власність-управління Українського клубу в
Росії (клубUA).
Наразі патріоти Кубані відновили свій сайт за
адресою http://ukrajnci.org/ І далі роблять свою благородну місію.
В свою чергу ми будемо відслідковувати події щодо
переслідування українських патріотів на Кубані і будемо про це інформувати відвідувачів нашого сайту.
